Спазм акомодації, псевдоміопія, хибна короткозорість — все це назви того самого стану в офтальмології. Найчастіше на них страждають діти. Симптоми порушення схожі на класичну форму короткозорості, проте їхнє походження інше. На щастя для малюка та батьків, цю недугу звернемо: при дотриманні рекомендацій лікаря зір відновлюється без носіння окулярів та хірургічної корекції зору.

Що таке помилкова короткозорість

Під помилковою короткозорістю офтальмологи розуміють стан, при якому порушення фокусування зображення всередині зорового апарату відбувається не через патології кришталика або рогівки ока, а через спазму циліарного м'яза. Ця частина зорового апарату, відомий також як акомодаційний апарат, регулює кривизну кришталика, і при регулярній або тривалій напрузі виникає її спазм. Виглядає це так: людина фокусує погляд на близько чи далеко розташованому предметі та утримує його досить довго. Після того як він переводить погляд на предмет, розташований на іншій відстані, відсутня фокус.

Зір при короткозорості

Найчастіше псевдоміопія розвивається за непомірного використання телефону, комп'ютера та інших гаджетів. Тривалий розгляд розташованих поблизу предметів перенапружує циліарний м'яз і викликає спазм акомодації. Спроби сфокусувати погляд на розташованих вдалині предметах виявляються безуспішними: поле зору залишається розмитим або затуманеним.

Важливо! На відміну від справжньої короткозорості, хибна форма міопії має тенденцію до періодичного відновлення гостроти зору. Однак погіршення симптоматики відбувається щоразу, коли хворий надмірно навантажує зоровий апарат.

У медичній класифікації хибна міопія ділиться на 4 типи:

фізіологічна, що виникає внаслідок надмірної напруги очей;
патологічна, спричинена аномаліями м'язових структур органу зору;
штучна чи лікарська, спровокована прийомом препаратів;
змішана, що виникає і натомість одночасного впливу кількох чинників.
Найбільш поширеною вважається фізіологічна форма псевдоміопії, найменш патологічна. Остання є найбільш небезпечною, оскільки нерідко призводить до стійкого та незворотного зниження гостроти зору.

Причини

Найбільш поширеною причиною виникнення помилкової короткозорості офтальмологи називають надмірну втому очей. До групи ризику входять:

діти дошкільного та шкільного віку;
студенти та викладачі;
офісні співробітники, які працюють із документами;
люди, які працюють з комп'ютерами та гаджетами;
Персонал лабораторій.

Пік розвитку захворювання припадає на 6-9 років, тобто на вік, коли дитина починає активно читати, писати, працювати з предметами на близькій відстані. У цьому випадку помилкова короткозорість свідчить про неготовність органів зору до інтенсивних навантажень або про те, що не дотримується режиму:

відсутні перерви у роботі з документами (на 5 хвилин кожні півгодини);
освітлення робочого місця погане;
немає фізичної активності у перервах між роботою з текстом чи гаджетом;
стіл та стілець підібрані не за розміром, через що дитина не може тримати поставу.

Також розвитку помилкової міопії можуть сприяти деякі системні захворювання та відхилення:

хронічний дефіцит вітамінів та мінералів;
недостатньо розвинений м'язовий корсет в ділянці грудей та шиї (це тягне погіршення постави та здавлювання судин);
метаболічні порушення;
наслідки травм голови;
остеохондроз шийного відділу хребта.

З'ясування причин патології — важливий момент, необхідний вибору працюючої схеми лікування.

Симптоми

Симптоматично хибна форма захворювання проявляється так само, як справжня короткозорість: у хворого виникають складності при спробі розглянути розташовані вдалині предмети. Це можна побачити за такою ознакою, як примружування під час їх розгляду. Для дітей із псевдоміопією характерні такі клінічні прояви:

почервоніння очей (не очних яблук, а повік);
посилення сльозотечі під час роботи з текстами;
головний біль після занять, які посилюються при фокусуванні на близько розташованих предметах;
дратівливість, надмірна втома після занять;
зниження апетиту.

Успішність через таку симптоматику може знизитися, тому з появою кількох симптомів з описаних варто показати дитину офтальмологу. Такі симптоми розвиваються і в дорослих пацієнтів.

Важливо! Головна відмінність помилкової короткозорості від істинної у тому, що після нетривалого відпочинку гострота зору відновлюється.

Діагностика

Діагностується помилкова короткозорість лише інструментально, оскільки опитування та збирання анамнезу не допомагають диференціювати її від істинної форми патології. Для цього використовуються методи, спрямовані на пошуки аномалій, що викликають зниження гостроти зору:

офтальмоскопія – візуальний огляд очного дна за допомогою спеціального інструменту;
рефрактометрія - дослідження заломлення світлового потоку всередині очей з широкою і вузькою зіницею
тонометрія - вимірювання внутрішньоочного тиску;
периметрія - інструментальне визначення меж полів зору;
візометрія - Вимірювання гостроти зору за допомогою спеціально розроблених таблиць.

Якщо в процесі дослідження функціонування органів зору лікар не виявляє патології, а ознаки міопії є, ставиться діагноз помилкова короткозорість.

Методи лікування

Незважаючи на відсутність серйозних аномалій у системі акомодації та рефракції, лікувати хибну міопію необхідно так само ретельно та комплексно, як істинну. Справа в тому, що при збереженні факторів, що викликають спазм акомодації, патологічний процес може стати незворотним, і погіршиться зір назавжди.

В основі лікування – зміна звичного режиму дня:

чергування зорових навантажень - під час тривалої роботи з документами, комп'ютером або гаджетами необхідно кожні 30-40 хвилин робити перерву та дивитися в далечінь;
дотримання постави - важливо не перенапружувати шию та верхню частину спини під час роботи з документами та комп'ютером;
повноцінний відпочинок - після закінчення робочого дня рекомендується уникати перегляду ТБ та ігор у смартфоні, краще віддати перевагу прогулянці на свіжому повітрі або банальному сну;
повноцінне харчування - включити в раціон корисні для зору продукти: чорницю, ожину, моркву, гарбуз, авокадо та ін.

Екстреним заходом для зняття спазму циліарного м'яза стануть спеціальні краплі для очей. Вони швидко усувають ознаки порушення зору, але не справляються із джерелами її виникнення. Тому їх використовують при інтенсивній симптоматиці, коли спазм зберігається тривалий період, а відпочинок не допомагає розслабитися м'язові. Додатково призначаються вітамінно-мінеральні препарати у формі крапель для очей, внутрішньом'язових ін'єкцій або таблеток/капсул для вживання.

Для радикального усунення хибної короткозорості використовується комплекс методів.

Хибна короткозорість: що це, причини та методи лікування